легкодухий — I (позбавлений сили волі), слабодухий, слабкодухий, слабохарактерний, безво[і]льний (не здатний самостійно щось зробити, вирішити) II ▶ див. боязкий, легковажний 1) … Словник синонімів української мови
легкодухий — прикметник … Орфографічний словник української мови
легкодухість — хості, ж. Абстр. ім. до легкодухий … Український тлумачний словник
легкодухо — Присл. до легкодухий … Український тлумачний словник
малодушний — а, е. Те саме, що боязкий 1); легкодухий. || Спричинений відсутністю мужності … Український тлумачний словник
слабкодухий — а, е. Те саме, що легкодухий … Український тлумачний словник
слабодухий — а, е. Те саме, що легкодухий. || у знач. ім. слабоду/хий, хого, ч.; слабоду/ха, хої, ж. Людина зі слабою волею … Український тлумачний словник
безпутний — (якому притаманна легковажність), непутящий, шалапутний, легкодумний, легкодухий, легкодушний, несерйозний, розгульний, бездумний, порожній, пустий, вітряний, пустопорожній … Словник синонімів української мови
боязкий — боязний (який усього боїться), боягузливий, страхопудливий, страхопудний, лякливий, лячний, полохливий, страшкий, тремтливий; харапудливий (зазв. про тварин); несміливий, несмілий, оглядистий (боязкий і нерішучий); малодушний, легкодухий (який… … Словник синонімів української мови
легковажний — 1) (який чинить необачно, бездумно; також про дії, учинки, мову, у яких виявляється необачність; у якому виявляється поверховість), легкодумний, легкодухий, легкодушний, несерйозний, несолідний, нерозважливий, нерозсудливий, бездумний, порожній,… … Словник синонімів української мови